Використання методу проекту у навчально-виховному процесі з молодшими
школярами
«Розкажи – і я
забуду,
Покажи – і я
запам’ятаю,
Дай спробувати
– і я зрозумію»
(Китайська мудрість).
Як зацікавити дітей? Як зробити
навчання цікавим, щоб діти успішно засвоїли навчальний матеріал? Ці питання
завжди стоять переді мною. Коли зустрічаєшся
з оченятами дітей, які дивляться на тебе, хто з подивом, хто з
цікавістю, а хто з недовірою, ти розумієш, що вони чекають, що ти їм скажеш,
куди поведеш.
Від першого вчителя залежить, як
дитина буде сприймати, шкільний світ, якою вона стане в майбутньому, адже ж він
перший... Цим все сказано.
Вчитель повинен душу і частинку
свого серця вкласти в кожну дитину. Для цього необхідно продумувати кожний етап
уроку, вибирати такі форми і методи, які б активізували розумову діяльність
учнів, навчили використовувати свої знання на практиці, розвивали б його
розумові здібності.
Тільки
творчий підхід до навчання може зробити процес навчання цікавим. Творчість - це
невичерпне джерело успішного засвоєння програмного матеріалу.
Сприяють створенню умов для креативно-пізнавальної діяльності молодших
школярів різноманітні інноваційні педагогічні технології навчання. Однією
з них є проектна діяльність, яка створює
умови для розвитку ініціативи, самостійності, стимулює процес саморозвитку.
Проект
– мета, яку дитина зрозуміла, прийняла, реалізувала у процесі діяльності. Слово
«проект» походить від латинського «кинутий вперед», тобто це задум, план для
досягнення поставленої мети.
Навчальний
проект – це
сукупність завдання учням, проблеми, яку потрібно вирішити, способів її
вирішення, форм організації взаємодії учнів з учителем і один з одним, самої
діяльності і, нарешті, аналізу результату і співставлення його з попередньою
гіпотезою.
Мета
педагогічної технології "Метод проектів" полягає у стимулюванні
інтересу учнів до визначеної проблеми, оволодіння необхідними знаннями і
навичками, а також організації проектної діяльності щодо вирішення проблеми для
практичного застосування отриманих результатів.
Успіх
застосування методу проектів залежить від того, наскільки учні захочуть
самостійно чи спільними зусиллями вирішувати проблему, застосовувати необхідні
знання, отримувати реальний і відчутний результат.
Метод проектів дозволяє розвивати пізнавальні
інтереси учнів, уміння самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в
інформаційному просторі, критично мислити. Він завжди орієнтований на
самостійну діяльність учнів (індивідуальну, парну, групову) протягом
визначеного часу.
Використовуючи метод проектів у своїй
роботі з учнями, я впевнилася в тому, що він містить у собі сукупність
дослідницьких, пошукових, проблемних, творчих за самою своєю сутністю підходів,
сприяє творчому розвитку учнів, використанню ними певних навчально-пізнавальних
прийомів, які в результаті самостійних дій дозволяють вирішувати ту чи іншу
проблему. Крім того, метод проектів передбачає обов’язкову презентацію
результатів.
Проект
- це активний метод навчання, який стимулює пізнавальну активність і
самостійність учнів, посилює інтерес до навчання, розвивають творче,
продуктивне мислення, вчить культурі спілкування. Він - ефективний засіб
розвитку пізнавального інтересу учнів.
Участь
у роботі над колективними або індивідуальними проектами сприяє формуванню у
молодших школярів уміння відбирати і аналізувати інформацію, працювати з
енциклопедіями, довідниками, спеціальною літературою, присвяченою різним формам
життя і діяльності людини, галузям техніки, науковим відкриттям,
використовувати можливості інформаційних технологій.
Виконання
проекту потребує особливої підготовки як вчителя, так і учнів. Слід завчасно
проаналізувати календарне планування з усіх предметів, зібрати теми близькі за
змістом або метою використання, виділити провідну тему чи декілька тем, які
будуть винесені на проектування, робота над якими потребує засвоєння учнями
необхідних знань і формування необхідного досвіду.
Метод
проектів дозволяє працювати з учнями молодшої школи з різним рівнем
підготовленості. Обдаровані учні, які випереджають у своєму розвитку
однолітків, можуть з успіхом розробляти довготривалі проекти.
Використовуючи
проектну діяльність я переконалась, що учні краще почали аналізувати,
зіставляти, виділяти головне, вміло застосовувати набуті навички на практиці,
набули комунікативних навичок. У них підвищується інтерес до знань.
Результатом
пошукової роботи може бути: випуск збірок, буклетів, презентація результатів, захист проектів,
проведення свят, підсумкових уроків.
Захист
проекту – кульмінація всієї дослідницької роботи. Проводиться він за участю
всіх співавторів проектів. Запрошуються гості: учні інших класів, батьки,
вчителі. В ході захисту проектів учні вчаться чітко і переконливо викладати
інформацію, захищати свою точку зору, ставити питання, слухати один одного.
Багатьом дітям такі виступи допомагають повірити у свої сили, в себе.
Дуже важливе питання – оцінювання
виконаних проектів, яке має носити стимулюючий характер. Школярів, які досягли
особливих результатів у виконанні проекту, можна відзначити дипломами або
пам’ятними подарунками, при цьому у початковій школі має бути заохоченим кожен
учень, який взяв участь у виконанні проекту. На варто перетворювати презентацію
у змагання проектів із присудженням місць. Краще виділити декілька номінацій і
зробити так, щоб кожен проект «переміг» у якійсь номінації. Окрім особистих
призів можна приготувати спільний приз для усього класу за успішне завершення
проектів. Це може бути похід до лісу, на виставку, в музей, на екскурсію і т.д.
Постійне
впровадження активних методів навчання у
практику роботи початкової школи робить процес навчання цікавішим, орієнтованим на особистість учня.
Класифікація проектів
В основу класифікації проектів можна покласти
декілька ознак.
За домінуючим видом діяльності проекти поділяються наступним чином:
ü
дослідницький проект (це найскладніший проект, обрана тема повинна бути
актуальною, а мета – чіткою, наприклад, історія екзамену);
ü
пошуковий проект ( анкетування, складання таблиць, діаграм);
ü
творчий проект (результатом такого проекту можуть бути: газета, літературна
збірка, відеофільм, свято, вистава тощо);
ü
рольовий або ігровий проект (розподіляються ролі, наявні елементи костюмів,
створюється певна ігрова ситуація);
ü
практичний проект (наприклад, модель діючого механізму, створена своїми
руками розвиваюча гра).
Краще, якщо у самій назві проекту буде
відображена проблема, над якою буде вестися робота.
За кількістю учасників проекту:
ü
особистісні;
ü
парні;
ü
групові;
ü
колективні.
За тривалістю проведення:
ü
короткотривалі;
ü
середньої тривалості;
ü
довготривалі.
Види проектів для роботи з учнями початкових
класів
1. Ранні проекти.
Ранні проекти – це зазвичай колекціонування
різноманітних ілюстрацій та слів до них, які можуть використовуватися на уроках
як словник, як матеріал для розвитку мовлення і збагачення кругозору учнів. Ці
проекти доступні для першокласників у більш простому вигляді та з деякими
ускладненнями в інших класах початкової школи.
Кольорові сторінки. В альбомі для
малювання наклеюють аркуші або картон червоного, зеленого, жовтого, синього,
білого, чорного та ін. кольору. Учні повинні знаходити різні картинки або їх
малювати, підписувати внизу, наприклад, „зелене дерево”, „синя куля”, і
приклеювати малюнок в альбом на сторінку з відповідним кольором.
Буквозошит. Зробити декілька зошитів з
буквами. Учні малюють або вирізають малюнки предметів, що починаються на цю
букву, підписують внизу ілюстрації і приклеюють у зошит з відповідною буквою. В
подальшому, коли діти навчаться гарно писати, у ці зошити можна записувати
приказки, загадки, короткі вірші, казки, фізкультхвилинки на всі букви
алфавіту.
Цифроплакат. Учнями оформлюється плакат про
цифри по мірі їх вивчення. Малюються картинки, записуються лічилки, казки,
речення про цифри.
Картки предметів з
крилами. Учні знаходять
малюнки предметів або істот, у яких є крила: літак, птахи, комахи тощо. Роблять
надписи і приклеюють на аркуші одного формату. Розпочату роботу в 1 класі за
цими темами можна продовжувати в інших класах і поповнювати сторінки додатковим
матеріалом. Можна вказувати дату, прізвище, клас, авторів робіт.
2. Проект – спостереження.
ü Щоденник спостережень.
Проекти про пори року.
ü Проекти про
домашніх тварин
ü Проекти про
кімнатні рослини і т. п.
3. Проект – розповідь.
ü Результат дитячої
творчості і фантазії.
ü Результат вивчення
ряду тем шкільних предметів.
ü Фантастична
розповідь на задану (вигадану) тему.
ü Патріотичні,
історичні, географічні, природознавчі оповідання.
ü Музичне оповідання.
ü Розповідь –
картина.
ü Проект – розповідь
за сюжетом фільму.
4. Конструктивний (матеріальний, предметний)
проект.
ü Виготовлення
матеріальних предметів.
ü Виготовлення
листівок, закладок, іграшок, сувенірів, настільних ігор.
5. Екскурсійний проект.
Екскурсії, походи, експедиції, поїздки, подорожі, в
тому числі й заочні.
Основні
вимоги до структурування проекту:
ü
починати завжди необхідно з вибору теми проекту, його типу, а також кількості
учасників;
ü
учителю необхідно продумати можливі варіанти проблем, доцільні для
дослідження у межах визначеної тематики;
ü
проблеми висуваються учнями за участю вчителя (запитання, ситуації, що
сприяють визначенню проблеми);
ü
важливим моментом є розподіл задач по групах, обговорення можливих методів
дослідження, пошуку інформації, творчих рішень;
ü
здійснюється самостійна робота учасників проекту щодо вирішення
індивідуальних чи групових дослідницьких, творчих задач (на уроках, заняттях,
наукових товариствах);
ü
необхідним етапом виконання проектів є їхній захист;
ü
завершується робота колективним обговоренням, експертизою, оголошенням
результатів зовнішньої оцінки, формулюванням висновків.
Незважаючи
на різну тематику проектів, можна виділити
такі основні етапи і зміст проектної
роботи:
1.
Пошуковий: визначення теми проекту, пошук та аналіз проблеми, висування
гіпотези, постановка цілі, обговорення методів дослідження.
2.
Аналітичний: аналіз вхідної інформації, пошук оптимального способу досягнення
цілі проекту, побудова алгоритму діяльності, покрокове планування роботи.
3.
Практичний: виконання запланованих кроків.
4.
Презентаційний: оформлення кінцевих результатів, підготовка та проведення
презентації, “захист” проекту.
5.
Контрольний: аналіз результатів, коригування, оцінка якості проекту.
Найбільш характерні для навчальних
проектів організаційні форми робіт:
ü
групове обговорення, “мозкова атака”, “круглий стіл”;
ü
самостійна робота учнів;
ü
консультації з керівником проекту;
ü
консультації з експертами;
ü
екскурсії;
ü
лабораторна робота;
ü
творчий звіт, «захист» проекту.
План проведення проекту
І етап
ü
Визначення теми.
ü
Постановка завдання.
ü
Обговорення.
ü
Формулювання проблемних питань.
ü
Формування груп, висунення гіпотез вирішення проблем.
ü
Обговорення плану роботи учнів.
ü
Обговорення можливих джерел інформації, питань захисту авторських прав.
ІІ етап
ü
Вибір творчої назви проекту.
ü
Самостійна робота учнів з обговорення завдання кожного в групі.
ІІІ етап
ü
Самостійна робота груп по виконанню завдань.
IV етап
ü
Підготовка учнями звіту про виконану роботу.
V етап
ü
Захист отриманих результатів та дослідів.
Побудова роботи над проектом
1. Проблема, на
вирішення якої спрямовано проект.
1) Чому цей проект потрібен?
2) Яку проблему він буде вирішувати?
3) Як школярі будуть залучені до участі у
роботі?
2. Загальна мета
проекту, завдання.
1) Мета – це те, що бажаєте отримати в
результаті.
2) Завдання – це конкретна частина мети,
яку треба буде реалізувати, це дії, за допомогою яких буде досягнуто мету
проекту.
3. Плановані
результати проекту.
1) Чітко опишіть, що буде отримано.
2) Кому це буде корисно?
3) Якою буде ваша вигода від участі у цьому
проекті?
4. Діяльність в
рамках проекту.
1) Що треба робити, щоб досягти описаних результатів
і вирішити проблему?
2) Які конкретні дії треба виконати для
вирішення проблеми?
3) Які ресурси будуть використані?
4) Що буде відбуватися в рамках даного
проекту?
5. Висновки при
виконанні проекту.
1) Від чого може залежати результат
проекту?
2) Як результати даного проекту можуть
бути використані іншими?
Паспорт проектної роботи:
1) Назва проекту.
2) Керівник проекту.
3) Навчальні дисципліни, близькі до теми
проекту.
4) Склад проектної групи (прізвища учнів, клас).
5) Тип проекту.
6) Замовник проекту.
7) Мета проекту (практична та педагогічна мета).
8) Завдання проекту.
9) Необхідне обладнання.
10) Анотація.
11) Передбачувані продукти проекту.
12) Етапи роботи над проектом.
Висновок
Використовуючи
активні методи навчання, можна переконатись, що учні краще почали аналізувати,
зіставляти, виділяти головне, вміло застосовувати набуті навички на практиці,
набули комунікативних навичок. Підвищується інтерес учнів до знань, зростає
самоповага. Тому можна сказати — за активними методами навчання — майбутнє.
Постійне впровадження їх у практику роботи робить процес навчання значущим,
орієнтованим на особистість учня. І дає, врешті-решт, вагомі здобутки.
При
використанні такої діяльності на уроках можна говорити про те, чого ми
досягнемо.
Дитина
вміє:
ü
орієнтуватися в різних життєвих ситуаціях;
ü
критично мислить, використовує сучасні технології;
ü
формулює і відстоює власну думку;
ü
вміє працювати з інформацією;
ü
комунікабельний, уміє працювати в колективі.
У дітей
зникає страх перед неправильною відповіддю. Самостійний пошук учнями відповіді
на запитання «ЧОМУ?» приносить масу задоволення не тільки вчителю, а
насамперед самому учню. Спираючись на власний досвід, учні самі пропонують
завдання, ставлять запитання та шукають на них відповіді.
Користь методу проектів для початкового навчання складно переоцінити.
Він не є альтернативою класно-урочній системі. Треба його сприймати як
додатковий засіб, що розвиває пізнавальну сферу та особистісні якості молодшого
школяра. За допомогою методу проектів підвищується пізнавальний інтерес учнів
до навчання. Цей метод є найзначимішим з-поміж пізнавальних методів (на думку
вченого О. Я. Савченко) і виникає лише в ситуації пошуку нових знань та
самостійної діяльності.
Багато хто з вчителів проти надання учням знань у готовому
вигляді, необхідно створювати умови для самостійної пізнавальної ініціативи
учня. І якщо учні на уроці задають питання — ви переможець: дітям цікаво, вони
вас слухають і хочуть знати більше. Якщо ж ви не можете відповісти на дитяче
питання — ви подвійний переможець: діти досягли високого рівня розвитку
розумової діяльності.
Додаток 1
Пам’ятка для учителя
1. Робота над дослідженням методу проектів
повинна бути цілеспрямованою та систематичною.
2. Робота повинна бути особистісно значущою для
школяра. Необхідно допомагати учням бачити можливість реалізації своїх
можливостей, спосіб саморозвитку і самовдосконалення.
3. Учитель повинен створити середовище,
атмосферу для проектної діяльності, підтримувати інтерес до цієї діяльності,
ситуацію успіху.
4. Створити психологічний комфорт: а) діти не
повинні боятися допустити помилку; б) не притискати бажання, а підтримувати і
направляти; в) доти можливість розкритися, повірити у себе кожному учневі.
5. Учитель повинен бути прикладом для дітей. Він
повинен показувати своє прагнення до всього нового, бажання пізнавати світ.
6. Необхідне врахування вікових особливостей та
педагогічних умов при проектній діяльності. Проект має бути цікавим, посильним,
корисним.
7. В початковій школі повинен переважати
індивідуальний проект, коли дитина проходить усі етапи самостійно.
Пам’ятка для батьків
1. Покажіть приклад дітям у своєму прагненні до
нового, невідомого, прагнення вирішувати різноманітні проблеми, задачі із
задоволенням.
2. Залучайте дітей до сумісного вирішення
інформаційних проблем.
3. Прислухайтеся до дітей. Не залишайте їх
запитання без уваги.
4. Допомагайте дітям засвоювати нові знання, але
не намагайтеся все зробити замість них.
5. Поменше настанов, прямих інструкцій.
6. Не стримуйте ініціативу.
7. Не бійтеся витратити час на роботу з дитиною
у бібліотеці, вдома з книгою.
8. Не дратуйтеся.
9. Ніяких негативних суджень, якщо щось не
виходить.
10. Вчіть доводити справу до кінця.
Пам’ятка для вчителів та батьків
1. Ставте перед дитиною чітку мету його роботи.
2. Робота повинна бути цікавою не батькам чи
учителю, а дітям. Краще обирати тему із змісту навчальних предметів.
3. Давайте учневі цікаву справу, результати якої
він може передбачити.
4. Прагніть самі підходити до усього творчо і
навчайте цьому дитину.
5. Відкривати у кожній дитині її індивідуальні
нахили та здібності.
6. Учіть здобувати інформацію, а приймати її у
готовому вигляді.
7. Учіть дітей діяти незалежно.
8. Навчіть дітей відчувати брак інформації і не
боятися про це заявити.
9. Вчіть прогнозувати.
10. Створюйте ситуації, де дитина зможе
застосувати отримані навички у вирішенні пізнавальних завдань.
11. Потрібно
пам'ятати: пізнавальна активність – це успішна навчальна мотивація. Особливої
уваги у початковій школі потребує завершальний етап проектної діяльності –
презентація (захист) проекту.
Немає коментарів:
Дописати коментар